Ми надаємо наступні послуги:
- антиретровірусна терапія для лікування ВІЛ-інфекції
- діагностика та лікування опортуністичних інфекцій
- скринінг та лікування депресії
Допоміжні послуги, що супроводжують лікування:
- консультування та підтримка «рівними»
- соціальний супровід
- СтАРТ клуб для формування та підтримки прихильності до АРТ, адаптації до життя з ВІЛ.
Що варто знати про антиретровірусну терапію?
Сьогодні найбільш ефективним методом лікування ВІЛ є антиретровірусна терапія (АРТ).
Особливість АРТ полягає в тому, що вже через півроку після постійного прийому відповідних препаратів кількість вірусних клітин в крові людини з ВІЛ-статусом значно знижується. А отже захисна (імунна) система перестає постійно потерпати від атаки вірусними клітинами.
Якщо людина з ВІЛ не приймає АРТ, вірус імунодефіциту інтенсивно розмножується. Це призводить до того, що захист організму погіршується, людина може почати хворіти на супутні(опортуністичні) інфекції (наприклад туберкульоз, декі форми раку та ін.).
Людина що не приймає АРТможе передати ВІЛ своєму статевому партнеру, а жінка з ВІЛ – дитині під час вагітності, пологів і годування грудьми.
Регулярний прийом АРТ з часом (приблизно до 6 місяці, але це індивідуально) починає захищати не лише ВІЛ-позитивну людину, а запобігає передачі ВІЛ статевим партнерам, захищає майбутню дитину від інфікування ВІЛ під ас вагітності та пологів .
Також АРТ призначають людям, що живуть без ВІЛ у випадках, коли стиль їх життя має високі ризики інфікування ВІЛ.
Як приймають антиретровірусну терапію?
Терапія для більшості людей з ВІЛ стає невід’ємною частиною повсякденного життя.
Прийом АРТ необхідно починати якомога раніше – оптимально одразу після виявлення ВІЛ-позитивного статусу. Антиретровірусні препарати є ефективними та зупиняють розмноження вірусу лише тоді, коли людина з ВІЛ приймає їх за призначенням лікаря щодня у правильних дозах, у зазначений час і саме так, як рекомендував лікар.
На сьогодні антиретровірусні препарати не виліковують ВІЛ, а зупиняють його розмноження вірусу в організмі. Ефективність лікування залежить від прихильності людини з ВІЛ до терапії: за відсутності чіткого режиму вживання необхідних ліків, вірус зможе модифікуватись та стати нечутливим до препаратів.
Щоб АРВ-препарати були ефективні та зупинили розмноження ВІЛ, їх необхідно приймати за призначенням лікаря щодня.
Якщо з будь яких причин було пропущено прийом ліків не можна припиняти терапію взагалі, потрібно якомога швидше запитати у Вашого лікаря поради щодо подальшого лікування.
Якщо людина з ВІЛ приймає будь-який інший вид лікування, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо можливої взаємодії цихпрепаратів з антиретровірусними препаратами. Це також стосується людей що вживають наркотичні речовини та виявили ВІЛ статус. Проте це не означає, що АРТ протипоказана людям, які вживають наркотичні речовини або інші препарати.
Розкажіть лікарю про все, що заважає вам вчасно та правильно приймати ліки, а також про всі побічні ефекти від їх дії. Побічні ефекти є найбільш поширеною причиною зниження прихильності людей з ВІЛ до лікування.
Які будь які ліки, майже всі антиретровірусні препарати мають побічні ефекти, хоча в більшості випадків вони помірні та їх можна легко подолати. Лише незначна частина побічних ефектів може серйозно вплинути на самопочуття та стати причиною для зміни режиму лікування.
ВІЛ-інфекція – це захворювання, що розвивається внаслідок тривалого перебування вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) у клітинах імунної системи людини та характеризується прогресуючим зниженням імунітету.
Кінцева стадія ВІЛ-інфекції – синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Вона проявляється в розвитку важких супутніх інфекцій вірусної, бактеріальної та паразитарної природи, новоутворень, уражень нервової системи, які без необхідного лікування неминуче призводять до смерті хворого.
Від моменту зараження ВІЛ і до кількох років у людини можуть не проявлятися жодні симптоми ВІЛ. ВІЛ-позитивні люди можуть не почувати себе хворими, але в той же час вірус розмножується в організмі та руйнує імунітет. Чим більше вірусу в крові, тим гіршим стає самопочуття та тяжчим перебіг і кількість опортуністичних, тобто супутніх інфекцій.
Як можна інфікуватись ВІЛ-інфекцією?
Основні шляхи зараження:
- парентеральний, тобто ін’єкційний;
- через кров або інші біологічні рідини — кров, сперму, цервікальний слиз і грудне молоко;
- статевий;
- вертикальний — від матері до дитини під час вагітності, пологів і годування грудьми.
Антиретровірусна терапія (АРТ) – це лікарські засоби у вигляді таблеток, які зупиняють розмноження вірусу імунодефіциту людини.
До комбінованих схем антиретровірусних препаратів зазвичай входять три активні препарати з двох або більше класів.
Прийом усіх компонентів схеми АРТ повинен починатися одночасно. Антиретровірусні препарати необхідно приймати щодня у правильних дозах, у зазначений час і саме так, як рекомендував лікар. Не допускаєтсья проведення лікування за неповною схемою навіть протягом нетривалого часу. Більшість рекомендованих схем не передбачає застосування великої кількості таблеток і добре переноситься організмом.
Завдяки антиретровірусній терапії (АРТ) ВІЛ-позитивна людина може вести звичайний спосіб життя та прожити до глибокої старості. АРТ скоротила захворюваність і смертність, пов’язані з ВІЛ, і перетворила ВІЛ-інфекцію на хронічне захворювання, що піддається контролю.
АРТ дуже ефективна для запобігання передачі ВІЛ. Вагітна жінка з ВІЛ в умовах регулярного та своєчасного прийому АРТ здатна народити здорову дитину.
Прийом антиретровірусної терапії (АРТ) необхідно починати якомога раніше – відразу після того, як людина дізналася про свій ВІЛ статус.
АРТ рекомендована для всіх людей з ВІЛ, аби зменшити ризик їх захворюваності супутніми інфекціями, запобігти передачі вірусу та смертності, що пов’язана з ВІЛ.
Початок прийому АРТ не залежить від рівня кількості імунних клітин в організмі (зокрема, CD4+ T-лімфоцитів). Якщо відкладати початок приймання АРТ до того моменту, коли показник CD4+ Т-лімфоцитів знизиться, це може призвести до ризику розвитку у ВІЛ-позитивних людей захворювань та ускладнень, пов’язаних з ВІЛ. Окрім цього, ступінь здатності до відновлення кількості клітин CD4+ у крові безпосередньо пов’язаний з показником CD4+ на момент початку АРТ-терапії.
ВІЛ-інфекцію не можна повністю вилікувати за допомогою існуючих антиретровірусних препаратів, але вони пригнічують розвиток вірусу. Тому переривання лікування призводить до відновлення життєздатності вірусу. У результаті цього погіршується функціонування імунної системи, ВІЛ-інфекція прогресує. Почавши лікування, пацієнтам необхідно продовжувати приймати АРТ протягом усього життя.
Краще прийняти антиретровірусні препарати з запізненням, ніж пропустити дозу.
Терапію можна перервати на нетривалий час, якщо у людини у зв’язку з індивідуальними особливостями організму виникають серйозні побічні реакції на препарати або розвиваються супутні захворювання, які унеможливлюють пероральний прийом препаратів.
Якщо протягом 1–2 діб людині необхідно провести певні медичні процедури та припинити прийом антиретровірусної терапії (АРТ), то це поширюється на всі компоненти схеми АРТ. Прийом потрібно відновити, як тільки з’явиться така можливість. Припинення АРТ на короткий час (наприклад, менш ніж 1-2 дні), відбувається шляхом збереження всіх препаратів у схемі.
Неповне дотримання режиму лікування через «втому від прийому ліків» може стати причиною:
- недостатньої відповіді організму на лікування;
- підвищення вірусного навантаження;
- відновлення клінічних ознак захворювання та прогресування ВІЛ-інфекції;
- виникнення стійкості інфекції до препаратів і втрати майбутніх варіантів лікування;
- підвищення ризику передачі ВІЛ;
- зниження кількості CD4+ Т-лімфоцитів;
- розвитку гострого ретровірусного синдрому.
Схема антиретровірусної терапії (АРТ) може бути змінена, якщо не вдається досягти або підтримувати пригнічення вірусу при застосуванні початкової схеми. Часто лікарям доводиться переводити пацієнтів на іншу схему, яка містить щонайменше два активні препарати.
Перед зміною схеми лікарю та пацієнту критично важливо детально оцінити причину(-и) вірусологічної невдачі: неповне дотримання режиму лікування; погану переносимість препаратів чи взаємодію ліків та їжі. Лікар має проаналізувати динаміку зміни кількості генетичного матеріалу ВІЛ в організмі людини, кількість клітин імунної системи CD4+, історію лікування та результати тестування на стійкість до препаратів.
Також причинами зміни схеми АРТ може бути бажання покращити схему або наявність і доступність нових, більш ефективних препаратів з кращою переносимістю.
Основним принципом заміни схеми є збереження пригнічення вірусного навантаження.
Кількість РНК ВІЛ-інфекції та Т-лімфоцитів CD4+ – два основних показники відповіді організму на антиретровірусну терапію та прогресування ВІЛ-інфекції.
РНК ВІЛ – це генетичний матеріал вірусу імунодефіциту людини, який формує вірусне навантаження організму. Вірусне навантаження вимірює кількість вірусу в одній краплі крові.
CD4+ лімфоцити – це Т-клітини імунної системи організму, кількість яких надає загальну інформацію про стан імунної системи людини.
Клінічну користь приносить спостереження за показником вірусного навантаження після початку АРТ. Підрахунок клітин CD4+ також використовується для розуміння, чи АРТ працює, але вірусне навантаження дає більш точну інформацію.
Визначення кількості лімфоцитів CD4+ є корисним до початку АРТ. Цей показник має вирішальне значення при встановленні показань для початку та припинення профілактики опортуністичних інфекцій.
Оскільки АРТ зараз рекомендована для всіх ВІЛ-інфікованих пацієнтів, незалежно від вірусного навантаження чи кількості лімфоцитів CD4+, визначення CD4+ та вірусного навантаження перед початком АРТ не є обов’язковим.
У пацієнтів з постійним пригніченням вірусного навантаження, в яких відбулося відновлення імунної системи завдяки АРТ, показник кількості лімфоцитів CD4+ є мало інформативним.
Якщо антиретровірусні препарати та схема лікування ефективна, то через 6 місяців від початку АРТ показник вірусного навантаження досягає невизначуваного рівня (РНК ВІЛ <40 копій/мл).
Визначення рівня вірусного навантаження ВІЛ здійснюється через 6 місяців після початку АРТ і кожні 6 місяців протягом перших 2-х років лікування у пацієнтів зі стабільним пригніченням вірусу.
Аналіз на визначення кількості CD4+ Т-лімфоцитів призначають кожні 3-6 місяців, якщо кількість CD4+ клітин ˂ 300 клітин на мікролітр та за умови вірусологічної невдачі лікування. Для пацієнтів, що приймають АРТ більше 2-х років, за наявності постійної вірусної супресії та, якщо у них відбулося відновлення імунної системи (кількість CD4+ ˃ 500 клітин на мікролітр), визначення кількості CD4+ не є обов’язковим.
Переваги пригнічення вірусного навантаження та покращення імунної відповіді значно перевищують ризики, пов’язані з побічними ефектами деяких антиретровірусних препаратів.
На початку застосування АРТ, побічні реакції були серед найбільш поширених причин заміни або припинення терапії та недотримання режиму прийому препаратів. Нові антиретровірусні схеми мають менш серйозні побічні ефекти, ніж схеми, які застосовувалися в минулому.
Менше 10% пацієнтів, що приймають АРТ, мають побічні реакції, що обмежують лікування. Заміну ефективної антиретровірусної схеми (препарату) на нову схему (або препарат) слід виконувати коректно та лише тоді, коли потенційні переваги заміни є більш вагомими, ніж потенційні ускладнення від заміненого лікування. Фундаментальний принцип заміни схеми полягає в підтримці пригнічення вірусного навантаження.
Застосування сучасних стандартизованих схем АРТ дозволяє лікарю та пацієнту бути готовими до виникнення типових побічних реакцій, обумовлених антиретровірусними препаратами та їх комбінаціями, передбачити можливу взаємодію з іншими лікарськими засобами, які отримує пацієнт з метою профілактики та лікування супутніх захворювань.
Раніше ВІЛ-позитивним жінкам рекомендували аборт під час вагітності. Зараз анулювати ризик передачі ВІЛ від матері до дитини повністю неможливо, проте його можна звести до мінімуму. Наявність ВІЛ-інфекції у вагітної жінки не є показанням для переривання вагітності.
Без спеціальних заходів профілактики під час вагітності та пологів ВІЛ передається в 30–40% випадків. Профілактика дозволяє зменшити ризик передачі ВІЛ від матері до дитини до 1%.
Передача ВІЛ від матері до дитини (вертикальна трансмісія) може відбутися під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дітей, народжених ВІЛ-позитивними матерями.
Щоб зменшити ризик передачі ВІЛ від матері до дитини жінці призначають АРТ, застосовують кесарів розтин за акушерськими показаннями, рекомендують відмовитись від грудного вигодовування.
АРТ вважають стандартною допомогою ВІЛ-позитивним вагітним жінкам, як для лікування ВІЛ-інфекції, так і для профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. Прийом АРТ рекомендований для всіх ВІЛ-позитивних вагітних жінок, незалежно від вірусологічних, імунологічних або клінічних показників. Після пологів прийом АРТ необхідно продовжувати протягом усього життя. Оскільки АРТ у матері зменшує, але не усуває ризик передачі ВІЛ-інфекції, необхідно відмовитися від грудного вигодовування.
Преконтактна профілактика (ПреКП) – це прийом антиретровірусних препаратів, метою якого є зниження ймовірності інфікування ВІЛ людини з негативним ВІЛ-статусом у випадку високого ризику ВІЛ-інфікування.
ПреКП можуть призначати особам з ризикованою сексуальною або ін’єкційною поведінкою (чоловікам, які займаютсья сексом з чоловіками; чоловікам і жінкам з високим ризиком ВІЛ-інфікування при гетеросексуальних контактах; працівникам комерційного сексу; людям, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом) і статевим партнерам з ВІЛ-негативним статусом в ВІЛ-дискордантних парах (де один з партнерів ВІЛ-позитивний), особливо якщо ВІЛ-партнер не отримує АРТ або не досягнуто пригнічення вірусу на тлі прийому АРТ, а також при плануванні вагітності.
Перед призначенням ПреКП необхідно обов’язково пройти обстеження на ВІЛ та виключити симптоми гострої ВІЛ-інфекції, обстежитись на вірусні гепатити та захворювання нирок.
Постконтактна профілактика (ПКП) – короткостроковий курс антиретровірусного лікування, метою якого є зниження ймовірності інфікування ВІЛ-інфекцією людини, що піддається підвищеному ризику такого інфікування.
АРТ призначають медичним працівникам для постконтактної профілактики після професійного контакту з ВІЛ з початку 1990-х років. Протягом останніх двох десятиліть постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції призначається також людям, що мали незахищені статеві контакти.
Починати ПКП необхідно якомога швидше після випадку потенційного інфікування ВІЛ, але не пізніше ніж через 72 години після контакту. З метою постконтактної профілактики призначають 28-денний курс АРТ.
Право кожного пацієнта – самостійно вибирати заклад охорони здоров’я для медичного спостереження щодо ВІЛ. Це може бути Центр СНІДу, кабінет «Довіра», клініка «Test & Treat». Єдина умова – обрати заклад, де вам буде максимально зручно, комфортно отримувати медичну, соціальну, психологічну допомогу.
У клініці «Test & Treat» надають допомогу ВІЛ-позитивним людям, які є клієнтами клініки, та перебувають в клініці під медичним наглядом.
Для того щоб стати клієнтом клініки ВІЛ-позитивній людині необхідно звернутися до клініки з паспортом та випискою з лікарні, де вона спостерігалась щодо ВІЛ раніше. Якщо ВІЛ виявили при тестуванні в клініці «Test & Treat», ви можете одразу стати її пацієнтом.
Всі інші можуть безкоштовно отримати послуги тестування на ВІЛ.
- Дружнє ставлення до пацієнта у комфортному середовищі
- Швидке тестування на ВІЛ з можливістю взяття під медичний нагляд у день отримання позитивного результату, якнайшвидший початок лікування
- Можливість звернутися за консультацією за принципом рівний –рівному
- Забезпечення комплексних, інтегрованих послуг у зручний час (подовжений робочий день, робота по суботах)
- Безоплатність послуг, у тому числі високотехнологічних методів діагностики
- Наявність додаткових послуг: підтримка психічного здоров’я; діагностика, профілактика, лікування супутніх інфекцій, супутніх станів і захворювань; онкоскринінг у жінок; консультування з питань репродуктивного здоров’я
- Консультування та ведення партнерів без ВІЛ-інфекції в дискордантних парах (де один з партнерів ВІЛ-позитивний)
В клініці «Test & Treat» надають лише якісні послуги виключно на безоплатній основі.
Тестування та профілактика
- тестування та профілактика ВІЛ;
- отримання презервативів;
- скринінг на сифіліс і вірусні гепатити;
- постконтактна профілактика ВІЛ;
- профілактика опортуністичних (супутніх) інфекцій;
- онкоскринінг у жінок;
- консультування з питань репродуктивного здоров’я.
Лікування
- лікування ВІЛ (антиретровірусна терапія, моніторинг ефективності лікування);
- діагностика та лікування опортуністичних інфекцій;
- діагностика та лікування супутніх захворювань і станів (діабет, серцево-судинні захворювання, захворювання кісток і т. д.);
- послуги зі підтримки психічного здоров’я.
Психосоціальна підтримка
- консультування щодо питань про життя з ВІЛ-інфекцією, шляхів її лікування;
- психосоціальна підтримка людей з ВІЛ та їх сімей.